- роззолочений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роззолотити. || роззоло́чено, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм.Розшитий або окантований золотом, позолотою. || Іскристий (про вино).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.